Cattedrale di Palermo

Історія

Собор заклали 1185 року з волі архієпископа Вальтера Оффаміліо, на місці давнішої базиліки, яку араби перетворили на мечеть. Норманське планування досі читається в апсидах і вежах, але кожне століття щось додавало: готично-каталонський портик з південного боку — це XV століття, а купол наприкінці XVIII століття додав Фердинандо Фуга, коли й інтер’єр перебудували в неокласичному дусі.

Всередині спочивають королі: Рожер II, Генріх VI, Констанція Отвільська і Фрідріх II — у порфірових саркофагах. Через підлогу проходить меридіанна лінія, прокладена 1801 року астрономом Джузеппе П’яцці. Від 2015 року собор входить до об’єкта ЮНЕСКО «Арабо-норманський Палермо та кафедральні собори Чефалу й Монреале».

Чому варто піти

Обійди його кругом, перш ніж зайти: південний бік з портиком і переплетені арки апсид розкажуть більше, ніж фасад. Усередині шукай королівські гробниці в правій наві та латунну смугу меридіана. Якщо піднімешся на дахи, ітимеш поміж зубців, а попереду буде Monte Pellegrino (Монте-Пеллегріно) і місто, що надвечір змінює колір.